
Мажуля, братишка, как же я запилил этот зашквар - охуенный повод закладки закатить с тобой! Такие дни, знаешь, бля, в истории мажи с котлетой запоминаются!
Я, Макс, вот с первого класса своей сраной жизни шпигаю: наркомания – для настоящих гопотырей. И вот они, мечты сбываются, в баре на углу я нашел мазную подругу, кайфовую, она знает, где найти закладки амфетамина недалеко от парка. Больше она мне нахуй не нужна, только этот шпанская муха для моей жизни.
Так вот, у меня в мозгу какие-то искры взорвались, и я подумал: "Чего зря отрубаться дома, когда можно чилить на лавочке с Мажулей?"
Окей, я приходу домой, врубаюсь в комп, открываю свою любимую группу VK – "Топ-шпишики". И тут блядь душу рвут, они залетели в Ростове-на-Дону на концерт. Я просто отъебись!
Ну лан, отъеби пошел нахуй! Чо, стою, обливаюсь слюной, блять? Бля, надо делать шо-то с этим. Мажуля – моя баба умница, кушает она отлично, а умение закладки найти и не телиться вот таки ужас какая.
Я пишу ей в Ватсаппе, говорю: «Слышь, Мажа, ану подъезжай, зайдем к твоему шпилищу, устроим запой и гулять-то поедем.»
Мажа: «Хули, брат, стал сам ранним петухом? Знаешь, скока баблища обогащается тараканы, а ты про гуленьки тут?»
Я: «Ну, а вдруг это стимулирующий кайф для нас обоих? Аццки устал, блять, поверь. Ты ж меня знаешь, всегда готов зашмаляться».
Она согласилась, типа, обкатаем закладки, наркоманская космическая прогулка, однако. Хули мне еще нужно?
Кого блять волнуют родители, сестра, вся та ебаная тусовка кривых глаз. Они там думают, мне хорошо? Вот щас с ночи пойдем гулять, и все гавно забудется.
Приехали мы к Мажиной засранке подъезду, пошли нашу мазню. Вот оно место, где палимся по полной программе.
Я: «Мажа, открывай клад, давай покурим, хочу чухаться, как шизанутый»
Она нарезала линии на столике, эти белые линии, прямо закладки кайфа. Взяли по спичечному коробку, закатили в плонку, и плов пристало.
Начало действия: я взрываюсь энергией, а Мажуля взмахнула рукой и говорит: «Теперь я – твоя малявка. Хочешь – я тебе помажу, хочешь – отдамся.»
Тут чо? Ты пожалел меня или чо? Я ведь теперь не просто наркоман, я кайфовый гопник, и это блять уровень! И так мы гуляем в парке.
Идем, взяли воду с собой, чтоб глотки не пересохли, и таскаемся по грязи. Лето, солнце, бля, прям кайфовый блядский пейзаж.
Народу, естественно, никого нет, ну кроме парочки космосов, которые тоже хотят себя шпигнуть.
Мы не особо обращаем внимания, просто берем и приветствуем космонавтов.
Кажется, мы уже отрубились там на сколько-то часов, но мне не мало - я хотел еще.
Идем, идем, идем в сторону паркового озера. Мы бредем, смеемся, болтаем на сленге, чувствуем себя королями!
Мажа: «Братишка, жзжшишь мне?»
Я: «Конечно, родная, мой пчеловод! Закончим только прогулку, привезу тебя домой и ты будешь мне за это мажи делать полы в гопсовском домике».
Мы смеемся и плаваем дальше, живем на полную катушку.
Блять, такое ощущение, что я попал в другую галактику, в дурдом. В этот день я осознал, что кайф тут и сейчас – это все, что мне надо.
Мы бродим, как безумцы, роняем отрубшихся лярв по дороге, пока солнце не зайдет.
А когда оно уже почти село, мы сидим на лавке, обнимаемся и смотрим, как девайфу пытаются вытаскивать из воды.
Блять, такая грустная картина, и я понимаю, что все закончилось, но даже это не дает мне расстроиться. Ведь мы прожили этот день, как настоящие гопники, и это бесценно.
Подымаемся с лавки, направляемся к выходу из парка.
Так, Мажа, скоро будешь мне полы мыть, будешь твоя жизнь, как грязь – после кайфа очистится.
Идем вместе, держим друг друга за руку. Я чувствую, что ее сердце бьется в ритм нашей мажной когда-то былой любви.
Мы шагаем по асфальтовой дороге, смеемся, шутим.
И тут она останавливается, смотрит на меня серьезным взглядом и говорит: «Знаешь, Макс, у меня есть предложение. Что, если мы больше не будем отрубаться вместе?»
Я удивленно гляжу на нее и говорю: «Мажа, ты откуда это взяла? Я же тебя как свою жизнь люблю! Как без тебя жить?»
Она улыбается и говорит: «Ну, а если мы перестанем отрубаться, то сможем наше сердце открываться друг другу на полную катушку, будем жить настоящей жизнью, а не туманным кайфом».
Меня слова Мажи поражают, они крутятся в голове, и я понимаю, что она права. Ведь кайф - это только миг, а настоящая жизнь - это все, что остается после того, как ты отрубился.
И вот мы обнимаемся, стоя на последней, прежде чем разойтись, лавке. В наших глазах сияет огонек новой светлой жизни.
Так, Мажа, пиздуй нахуй! Жди меня у себя дома, сегодня мы – заебень. Мы – новый уровень, новый этап нашей истории.
Але, чуварики, с вамі на зєднання! Сіночервоний Андрюха тут, і я хочу вам розповісти як я купив дистиллят ТГК і зарабав на машину за неділю!
Так шо, розводимось по шваху, я без пекла і паршів, викрутів і приколів, вас не обману, сам був у цьому пригоді. Одного разу, почитав я свіжий пост на городській форумі, повідомляють, що в місті закладки є! А не просто закладки, а дистиллят ТГК - це шо таке? Це ж величезний процент в смітті наркотичних речовин! Не можна тут пропустити таку нагоду.
Моя думка була проста - тарілка на край, сміття в сторону! Я хотів стимулюючого відпочинку, знаєте в душу кинути, сто доларів заробити і машину украсти. І шо, місце сунулось!
Тарас |
Андрюха |
Андрюх, ти знаєш про дистиллят? |
Копайся в того, хто геру закупує. Віддасть повідомлення, зашось там айди. І побіг, склеюватиму діру на думці. Виручка, знаєш. |
Брат, це занадто великий ризик, не знаю чи хочу ширятись |
Шо ти, не гамуй! Випробуй, то скоро усі пепси на задньому місці твоєї елди-призи. Інша машина буде, дырка в ній. Я ж це знаю! |
І йду я на контакт, шукаю діда. Інформація пішла, солью годжера заплатив і відро з бяком отримав. Іду додому з бюстом, а там 2 пацани у високих шапках. Хуже замісць не можна було попасти.
Перше шо прийшло в голову, це - "Вичавити жизнь з них!". Але я вдався в пацани, вигріб свою пальмиру з кишенії і викинув перший стоній стукри. Подякували мені ті двоє, як кращому бодігарду. Здається, про мене їм щось зосталося в пам'яті, бо дали координати дуже класної вписки, де усі пацани були. Ведьма, скільки можна брати без церемоній!
Я прийшов на ту вписку з новою забавкою, по-простому - з дистиллятом ТГК. Знаєте, скільки мені довелося заробити на нього грошей? Триста - не більше! Але виручка була космічна. І я починав себе почувати як справжній гризло, ледь не видно очей в моїй рожі. Я почав робити подарунки - всім своїм друзям, своїм жінкам, своїм батькам. І долучився випивкою.
Андрюха - герой вечора! І кожного вечора так було. Я вибився від дверей, бо мене створило на повну гесть. Але я витримав і дуже хорошо відчував себе. Почав писати пісні, навіть захотів займатися музикою. Все це завдяки дистилляту ТГК.
Але одного разу, пэпсы все ж таки злякалися нашої безпеки і затримали мене. Затамували на декілька годин у поліцейському відділі. Але щасливо, я мав кілька зашитих хабарів, які врятували мене. Ті пэпсы лишили мене на мирному, аби не чхнули за мною. Вони навіть не спробували шукати дистиллят ТГК, який я мав з собою.
Після цього, я вирішив змінити свій вектор. Відмовився від гери, від зайвих штук і почав серйозно думати про своє майбутнє. Я вирішив піти на роботу, заощадити грошей і заробити на машину. Знаєте, як швидко я це зробив? За неділю!
Братці, це був адський тиждень! Я не підводився, бував на кожній вписці, усе нічого. І ось, він, той день. Я продав дистиллят ТГК, який в мене залишився, і заробив чудову виплату. За ці гроші я купив свою першу машину!
Тепер я гордий водій, який пускає блискавицю по дорогах. І кожного разу, коли я пасуюся нової машини, я не забуваю про всі стоянки й закладки, які привели мене сюди. І зараз, коли я відвернувся від гери та інших штук, моє життя набуло нового сенсу.
Отож, хлопці, як я купив дистиллят ТГК і заставив грошовий гризло вставити
Так шо, ще є новачки тут? Хочете розповісти свою історію? Ну, не забувайте про закладки і вписки на своєму шляху, вони можуть стати стимулюючими факторами. Але і не забувайте, що дырка після них може бути більшою, ніж ви очікуєте.